Не потрібно ні від чого відмовлятися, «відмовлятися від того що робить тебе поділеною, обмеженою». Корінь проблеми лежить в нерозумінні своєї істинної природи. Сприймаючи себе як тіло й розум, інакше ти не можеш чинити, переживати, думати й розуміти. Ти знову хочеш нав’язати собі якісь концепції до виконання, то в чому тоді розуміння?
Як ти хочеш відмовитися від того, що ілюзорне?
Повторюю, не потрібно ні від чого відмовлятись. Ми можемо лише перестати бачити ілюзорне як реальне. Але це справді вже «просунутий» стан. Це перебування в «Я є», коли увага, самоусвідомлення зафіксоване на цьому рівні, тоді приходить не просто знання, розуміння, але останнє доступне переживання – досвід, що ти не тіло, не розум, а чисте буття, принцип «Я є».
Не засинати – означає не відпускати з фокусу уваги те, що є постійно присутнє як тло будь-якого переживання, думки, емоції – « Я є». «Я є» і тому можливе все.
Поки ми маємо тверде переконання, що ми є тіло, ми не можемо стабілізуватись в « Я є». Для цього потрібна медитація, вона піддає сумніву твердження « Я є тіло», «Я є розум» саме в медитації стає доступним просто буття, просто бути.
Насправді немає ні того, хто переживає, ні того, що переживається (радість, гнів, любов, сум, депресія і т.д.) є лише переживання - сам процес. Але розум котрий має справу з суб’єктно-об’єктним відношенням не здатний це схопити. І все ж це є доступним для того хто є свідком розуму. Але й він це не останній крок. Парабраман є той хто спостерігає Браман «Я є».
Також не можна придушити емоції, але можна підняти, піднести їх на інший рівень.
Якщо є те, від чого потрібно відмовлятись, це може свідчити про те, що інтерес ще присутній, а отже віра в тіло-розум тверда й зберігається. Тоді потрібно не відмовлятися від предмету інтересу чи навіть самого інтересу, але піддавати сумніву реальність понять тіло-розум, у випадку коли переконаність у реальності «тіло-розум» слабшатиме, інтерес слабшатиме також, поки не зникне зовсім.
