В ті часи жив юнак. Одного дня тісно йому стало в батьківському домі і пішов він на пошуки своєї долі. Він обійшов всю Рівнину, багато чого побачив та почув, змужнів та розквітнув, та все ж відповіді на своє питання він не знайшов.
Аж якось він зустрів старого мудреця на майдані одного з міст Золотої рівнини. Мудрець говорив перли і натовп ловив їх. Спитав юнак мудреця про те, що стільки часу не давало йому спокою. Мудрець відповів йому:
„Відповідь на твоє питання лежить за межами Золотої Рівнини. Там ти знайдеш відповідь, але Золота Рівнина і твоє життя на ній буде втрачене для тебе назавжди. Подумай чого ти більше хочеш. Чи так важливе для тебе твоє питання”
Юнак подякував і пішов. Він рушив до західного кордону Золотої Рівнини. Але прийшовши туди, він зупинився і вирішив заночувати. Багато днів, місяців та років сидів юнак на кордоні Рівнини. Волосся та борода його посивіли. Одного ранку прокинувся сивобородий старець і знову взявся до роздумів, чи варте його питання того, щоб перетнути межу Золотої Рівнини. Аж раптом відчув старець, що смерть його близька і нема вже коли розмірковувати.
„ О, Боги!- вигукнув старий свої останні слова. – Весь свій вік міркував я чи варта відповідь на одне запитання всього того, що я мав! І от я вмираю так і не дізнавшись відповіді. Я витратив моє життя на роздуми! Я так і не жив і користався з багатств Золотої Рівнини. Але тепер я бачу, що віддав би усе за відповідь на одне-єдине питання – "Що за межами Золотої рівнини?"
Старий сказав ці слова і з останніх сил рушив через межу. Переступивши її, він не зміг більше повернутися на Рівнину. Мудрець говорив правду, бо за межами Рівнини є…
2009 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар